Неділя, 30 грудня 2018 19:42

Хріняші (русинська поезія)

Хріняші (русинська поезія)
Продовжуємо публікацію відомого русинського поета, лаурета премії імені Івана Петровція    Володимира Рошка. На цей раз на суд читача виноситься фіглярський стых "Хріняші" про працьовитих русинів з села Нове Давидково, для яких хрін став основою їхнього добробуту. Так було колись, дещо залишилось і сьогодні, як і жартівливе прізвище "хріняш": "  А хріня́ш, як рôзумі́ти? Як сю про́зывку терпі́ти? Се́рдитися, вадь смія́ти? Ско́рше ра́дôсть з не́ї ма́ти. Ко за хріняшу́ не зна́є, Тот бы ду́мав – так ся ла́є. Мы́литься таки́й чужа́к, Бо хріня́ш – про́стый русна́к", Читайте і насоджуйтесь нашим народним руснацьким словом. Хріняш - це звучить гордо.  Хріняшів було колись "повно" від Львова і аж до далекого російського Хабаровська.

 

Хріняша́ми кого́ кли́чуть?

В чи́ї грядки́ ка́мінь ми́чуть?

Чу́нно так їх прозыва́вуть.

Ба за што? Дубрі́ ту зна́вуть.

…Спе́ред ру́ських се ся ста́ло,

Кốрінь да́вньий оно́ ма́ло.

Дốвгий кốрінь ай тувсты́й,

Хрін про них став золоты́й

Прốзывка ся приліпи́ла

Нись, та гі нечи́ста си́ла.

На Давы́дково упа́ла.

Картинки по запросу Хрін  в новому давидкові

Давы́дуських замача́ла

Ци у мед, ци у боло́то.

Ко бы нам пуві́в, што то́ то?

Давы́дуські ся хваля́ть:

Хрін одда́вна вни садя́ть.

Пе́стять го і дозера́вуть,

За моты́кôв го копа́вуть.

Кốрінь з хрі́на продаву́ть,

Сы́тый з сьо́го ву́йде пу́ть.

Сла́ва хріняшу́ у сві́ті,

Взі́мі грими́ть і улі́ті.

З хрі́ном куфры́ натирьха́вуть,

Кі́йов, Москва́ го чека́вуть.

Хрін беру́ть ще й рестора́ны,

А хосе́н ма́вуть края́ны.

Бо ряху́вуть, а не спля́ть,

Мі́сто кру́мплю хрін садя́ть.

Хріняші́ такі́ прокля́ті –

Рốблячи, ще й стра́тять ґа́ті.

З Давы́дкова жо́ны, хло́пы,

Загурьча́ть ти пув Євро́пы.

Кốрінь вон, красно́ умы́ли,

Продали́ і фа́єн жы́ли.

 

 

Лю́блять хрін не лем русна́ки,

Вун многи́м паде́ до дя́ки.

Хрін – се т’ти не пи́ссьий хву́ст.

Мю́нхен, Пра́га, не лем Ху́ст

Зна́вуть ним ся засмачи́ти.

Сма́чно з хрі́ном дасть ся жы́ти.

Шốвдарь і пекни́ця з хрі́ном,

В Будапе́шті ка́жуть – Фі́нôм!

Не пусті́ сесе́ слова́,

Бо русна́цька голова́

Три́мле тот стары́й сохта́ш,

Што за гри́вні не прода́ш.

 ÐŸÐ¾Ñ…ожее изображение

А хріня́ш, як рôзумі́ти?

Як сю про́зывку терпі́ти?

Се́рдитися, вадь смія́ти?

Ско́рше ра́дôсть з не́ї ма́ти.

Ко за хріняшу́ не зна́є,

Тот бы ду́мав – так ся ла́є.

Мы́литься таки́й чужа́к,

Бо хріня́ш – про́стый русна́к.

Похожее изображение

У Давы́дкôві Нôвốму,

Як сохту́є, по старốму,

Хріняші́ ту хрін садя́ть,

Ра́дость нам гурьку́ ладя́ть.

Кра́сна про́зывка – хріня́ш,

Не друта́рь се, не конда́ш.

Се ґазда́, што хрін сади́ть,

Пув Євро́пы го хвали́ть.

Хрін, русна́ки, рісілю́йте,

Смак божественны́й учу́йте.

Шốвдарь з хрі́ном най смаку́є,

Хріня́ш з то́го ра́дость чу́є.

2018

 

Медіа

Оцініть матеріал!
(0 голосів)


Переглядів: 539

Авторизуйтесь, щоб мати можливість залишати коментарі

Нагадуємо Вам, що редакція видання не несе відповідальності за зміст матеріалів, які розміщені користувачами сайту.
Реклама